Тема: смуток за рідною домівкою;
Ідея: показати, що перебуваючи за кордом, автор повертається думками до своєї Батьківщини;
Худ.засоби:
Епітети: "паризьких бруків", "вулиць прастарих", "матернії руки", "стара солома", "рідних стріх", "веселий вітер", "світлих літ", "убогий митар", "вогненний слід", "сіре поле", "чорних круках", "чужинних бруках", "чужий тягар", "я...чужий", "кришталевих хвиль", "смертний біль", "страшний іспит", "старенький піп", "запашне зітхання", "весела синь", "зруйнованих міст", "горілий пах", "чорнім шляху", "цвинтарно-мертвий спокій", "сонячний джміль", "страшної краси", "день...пустельний і легкий", "подорожі далекі", "чужа далечінь", "синя Синюха", "вольний вітер", "дубів прадідівських", "біла хата", "тепла долоня", зворушлива стрічка";
Метафори: "гук весни", "веселий вітер", "на полум'ї розлуки", "спалюю роки", "свист херсонського простору", "вітер з кришталевих хвиль", "самотній...біль", "запашне зітхання лип", "вітер заголосить глухо", "вітер грає веселий, хвилюючись по роздоллю", "будить горілка", "страшної краси";
Риторичні запитання: "По яких ще дорогах шукати причинної долі? Перекотиполем блукати в яких степах?", "Та чим же? Та як же?";
Риторичні оклики: "Научи мене кров'ю твоїх молитов!", "Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!"