Наталка Полтавка — центральний образ п’єси. Це звичайна українська дівчина. Про себе вона співає: Не багата я і проста, но чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
Риси характеру Наталки Полтавки: чесність і сердечна чистота; духовна збагаченість; працьовитість і кмітливість; рішучість і винахідливість; любов до матері і шанобливе ставлення до старших; освіченість і чемність.
В образі Наталки Полтавки втілені найкращі риси української дівчини: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних. А ще автор підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. Можна стверджувати, що Наталка — ідеал селянської дівчини.