Мускулатура птахів. У птахів найбільшу масу мають великі грудні м'язи, що опускають крило. Їхні рухи створюють підйомну силу. Малі грудні м'язи крило піднімають. Підшкірні м'язи рухають окремі пера. Якщо температура повітря знижується, вони скорочуються і пера птаха настовбурчуються. При цьому прошарок повітря між пір'ям та шкірою збільшується, що забезпечує збереження тепла тіла.Політ птахів. Саме завдяки рухам крил птахи піднімаються у повітря. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці - до 160 км за годину. У багатьох видів (граків, сірих журавлів, сріблястих мартинів, диких гусей тощо) швидкість польоту під час міграцій сягає від 50 до 90 км за годину. Хоча політ більшості видів птахів під час міграцій відбувається на незначних висотах (від кількох десятків метрів до 1 км), зареєстровані випадки польоту гусей на висотах до 10 км, а грифів - до 11 км. Орел, гриф та інші представники ряду Соколоподібні мають широкі крила. Використовуючи висхідні та низхідні потоки повітря, вони здатні ширяти в ньому тривалий час. Запитання для контролю 1. На які відділи поділяють тіло птахів? 2. Яка будова пір’я птахів? Які функції вони виконують? 3. Які особливості будови скелета та мускулатури птахів пов’язані зі здатністю до польоту? 4. Яких переваг набувають організми, що мають теплоізолюючий пір’яний покрив?Тема: Вивчення зовнішньої будови птахів і будови пір’я. Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: опудало птаха, набір пір’їн (контурні: махові, рульові та криючі; пухові, пух), лупи. Хід роботи: 1. Роздивіться опудало птаха. Зверніть увагу на відділи тіла та особливості їхньої будови. Зверніть увагу на особливості будови задніх кінцівок. 2. За допомогою лупи ознайомтесь з будовою різних типів пер. 3. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі дослідження.Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми, закріпити основні поняття і терміни, перевірити вміння розпізнавати птахів, робити висновки. Розвивати комунікативні здібності, уміння порівнювати й узагальнювати, співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв’язки.