Жили в одному селі два брати. Молодший був працьовитий, а старший - лінивий, все на боку лежав, та баранки їв.
От посіяв молодший жито, доглядав за ним усе літо, зібрав гарний урожай. А старший посіяв пшеницю аби як і жде на печі, коли вона вродить. А те поле бур"янами поросло, горобці останні зернятка викльовують. Не бачить хазяїн того і не чує, усе баранки їсть.
Прийшов час пшеницю жать. Вийшов старший брат у поле і за голову взявся - голо навкруги, одні бур"яни. Стоїть він, потилицю чухає, з чого ж баранки пекти, що їсти, чому у брата урожай, а в нього злидні ? Думав, думав та пішов до брата поради питати.