Та ні, не виходить. У сімейних стосунках все ж головне - кохання. Якщо нема його - то маємо шлюб з розрахунку. Звичайно, що й такий варіант узаконених шлюбних стосунків існує. Тільки він з самого початку вважається наче комерційною угодою між двома сторонами, в яких кожна знає, що її не люблять. Однак мова у поставленій темі йде начебто про те, що як мінімум одна з сторін вірить у справжність почуття, у те, що її люблять. Я не знаю, якими ворогами мають бути батьки власній дитині, щоб зобов"язати оте дитя своє рідненьке іти на брехню, щоб жило воно потім у нещирості. І нещасливе. Хіба що дуже глупі батьки, яким повезло, що дитина їхня теж дуже глупа, і найшла собі такого ж глупого обранця. Тоді всі будуть щасливі.
Хоча це вже зовсім інша казка