ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ"
Гей, вдарте в струни, кобзарі, 2 4 6 8
Натхніть серця піснями! 2 4 6
Вкраїнські прапори вгорі - 2 4 6 8
Мов сонце над степами... 2 4 6
3-4 складовий ямб
Ця поезія - один з найперших відгуків на крах царизму та відродження надій на українську державність:
Вкраїнське військо на полях
Йде, славою повите.
Поет у сповнених радісної мелодійності рядках передає пафос не тільки тих перших тижнів свободи, ай намагається прозирнути у майбутнє, яке видається йому прекрасним:
Дзвенять слова мов у сріблі
Братерськії, веселі...
Поет ще не знає, що незабаром його мрія, подібно згаданим кораблям, розіб’ється об скелі громадянської війни
А десь на морі кораблі
Розбилися об скелі...
І вкраїнське військо ляже трупом на полях розтерзаного краю... Передчуття нещастя відбивається між рядками.
Земля схотіла жити знов -
Шумлять потужно ріки.
Але у центрі поезії пролягає слава героям :
Хвала борцям, що на зорі
Лягли в холодні ями.
Пам’ять про них буде вічно. А їх вчинки надихатимуть потомків.