Велика кількість фразеологізмів
виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій
побуту чи родинних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв
, також вони можуть мати біблійне
походження чи відноситися к античнім міфам.
Перша група фразеологізмів має
фольклорне або професійне
походження.
«Комар носа не підточить (не
буде до чого прискіпатися)» - спочатку
під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими
важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати
самоповагу та гідність)» - народна
мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати
собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став
крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти
на чию-небудь користь, допомагати комусь )»
- це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати
себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь
неприємну справу) – це вираз народного
походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у
селян і з нею було пов’язано багато
фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму
пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба
в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)»
- фраза
народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога
спочатку вживався тільки як побажання щасливої
дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана
з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з
спостереженням людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і
кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має
літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли,
ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у
вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в
Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова
Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".