Тому що коли Леся була прикутою до ліжка, вона дуже сумувала за тими щасливими днями, коли вона з радістю гуляла на подвірї, але не зважаючи на це Леся була рада тому щоо начебто то була така чарівність бо незважаючи на її хворобу весна ніби пожаліла маленьку дівчинку і просто в вікні розувіла різнобарвними, пахучими квітами, тому зважаючи на це Леся й говорила про цю Весну Давня бо це було ще в дитинстві, такої весни вона ніколи не бачила.