Народна пісня, казка, народне мистецтво в цілому є відгомоном нашого далекого минулого. В одних пам'ятках відобразилися історичні події, звичаї слов'ян дохристиянської епохи, а в інших, таких, як орнаменти ткацтва, гончарства, вишивки, писанок, збереглися символи світогляду ранніх землеробів, культура яких на нашій території сягає часів Трипілля.
Особливу цікавість викликають орнаменти вишивки. Вишитий рушник, сорочка чи хустинка — це витвори народного мистецтва, породжені гармонією ритму і кольору. Як у природі виживало довершене, так у народній культурі зберігалося й передавалося з покоління в покоління найкраще. До того ж прикрашання (орнаментування) речей в давнину було пов'язане з віруваннями людей, із замовляннями й заборонами. Ось чому орнаменти вишивки набули усталеного характеру, а їх символи археологи знаходять на гончарних виробах сивої давнини. Однак значення символів орнаменту було втрачене внаслідок його спрощення і деформації, що, у свою чергу, обумовлено змінами в способі життя людей. Тепер учені докладають чимало зусиль, щоб "прочитати" ці своєрідні "письмена" далекого минулого.