Це означено-особове речення (на це вказує дієслово першої особи однини думав), ускладнене однорідними додатками, розповідне, стверджувальне, неокличне, нерозчленоване, односкладне, поширене, повне.
Що робив? Думав - простий присудок, виражений дієсловом дійсного способу, минулого часу, недоконаного виду.
Про кого? про матір - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом думав шляхом слабкого керування.
Про що? про заповіді - непрямий додаток, виражений іиенником у З.в. мн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
Які? прості - означення, виражене прикметником у Н.в. мн., пов'язується з іменником шляхом повного узгодження.
Чиї? її - означення, виражене присвійним займенником у Р.в. одн, ж.р., пов'язується з іменником шляхом сильного керування.
Про що? про віру - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. ж.р. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
У кого? в людей - непрямий додаток, виражений іменником у Р.в. мн. з прийменником у, пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
У що? в добро, в щирість, у любов, у посвяту - однорідні додатки, виражені іменниками у З. в. одн, с.р, ж.р. (для трьох слів), пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
Заради якого? величного й прекрасного - спостерігаємо однорідні означення, виражені прикметниками у Р.в. одн.+ прийменник заради.