Сонце допомогло
На узліссі живе плиска. Рано-вранці підлітає до воді, що напитися і розпочати свій сніданок.
Перші нічні заморозки побілили інеєм траву, а воду
стягнули тонким льодом. Розвиднилось. Пташка прилетіла і сіла на краю
калюжі. Спробувала дзьобом.
Не виходить.
Невдовзі із-за лісу виглянуло сонце і повільно стало
відігрівати охолону за ніч землю. Пропав льодок. Знову з’явилися комах.
А тепер можна й поснідати. І плиска зайнялася своєю пташиною роботою.