Я живу у маленькій хатині зі своєю сім’єю. Нас у сім’ї троє -
це я, мама
і тато. Живемо ми неподалік від великого парку.
Якось мені захотілося піти на прогулянку. Надворі було літо, я пішла до парку і цілий
день провела там. Я
довго блукала парком і не помітила, як минає час. Раптом
настав вечір, мені стало страшно. Тут
мені почувся якийсь дивний звук. Я не могла зрозуміти,
звідки він лунав, але мені здалося, що то і був сам Вечір, він ніби вітав мене
і застерігав, що вже пізно і час іти до дому, бо батьки будуть хвилюватися та
шукати мене. Я стала озиратися, намагаючись знайти, звідки лунає звук. Я
побачила дерево, а на ньому – птаха. Виявилося, що
це просто сова. Вона була велика, а її очі дивилися прямо на
мене, наче вона до мене зверталася. Я швидко побігла додому. На
цьому і закінчилася моя зустріч із Вечером.