Напередодні Нового року землю вкрила снігова шуба. Заблищали, засяяли сніжинки у світлі ліхтарів. Люди поспішають додому, несуть пакунки зі смачною їжею та подарунками.
Якщо зазирнути в освітлені вікна будинків, можна побачити там вбрані ялинки, іграшки та гірлянди, які світяться кольоровими вогниками. А у великих містах біля високих міських ялинок збирається багато людей, які хочуть зустріти Новий Рік на святковому гулянні.
У саму новорічну ніч усі розходяться по домівках, по гостях. По темних дорогах зрідка проїжджають тільки таксі, світячи фарами. Але я мрію: от би зустріти як-небудь на засніженій дорозі незвичайну процесію. Тобто сани Діда Мороза, якими він розвозить подарунки. Це моя фантазія. Я уявляю, що ці сани червоні, прикрашені гірляндами, обвішані бубонцями. Згідно казці, їх везуть двоє чарівних оленів. Усередині саней, серед мішків з подарунками, сидять Дід Мороз та Снігуронька.
Може бути, Дід Мороз зі Снігуронькою дійсно їздять дорогами під Новий Рік, тільки на сучасних аеросанях. Або в червоному прикрашеному фургончику, там, де снігу замало для саней. І я мрію їх побачити на власні очі. Раптом коли-небудь я випадково визирну у вікно та побачу, як вони проїжджають. Або вони навіть приїдуть до мене додому та подарують всій моїй родині подарунки