Минуло ось уже 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Коли починають говорити про нього ,то одразу з’являється відчуття,що він завжди стоїть поруч і своїм словом підтримує нас . Особливо зараз,коли заради волі України проливається кров.
За 47 років життя на його долю випали важні випробовування: кріпацтво (24 роки життя), та дика муштра на засланні далеко від рідного дому (10 років). Він пройшов свій мученицький шлях і не зламався. Т.Г.Шевченко через усе своє життя проніс у серці чисту, щиру любов до своєї Батьківщини, свого народу, своєї мови, культури, традицій. Великий Кобзар закликає усіх нас до щирої любові до Матері-України:
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть Все частіше задумуюся над тим, що пророцтва Тараса Шевченка здійснюються, усі його слова, застереження постають перед очима. І переконуюсь, що національний дух українців був і є непереможним. Пам’ятаймо про тих людей, які боролись і за долю України, і за наше щасливе, вільне майбутнє.Про велич Тараса Шевченка в історії України написав Іван Франко такі слова:«Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.Він був самоуком – і вказав нові світлі шляхи професорам і книжним ученим.Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, як десять побідних армій».У цілому світі Шевченка знають,читають і возвеличують !То ж давайте і ми,як справжні українці, не будемо забувати українського генія,борця за свободу,за незалежність – Тараса Григоровича Шевченка. Віра у перемогу,у власну силу допоможе об'єднатись навколо національної ідеї і збудувати заможну Українську державу .І постане одна країна, одна мова, один народ!