Я б не хотів би мати таке життя як у Павлуся , адже ти не побачиш світу не покохаєш якусь дівчину і взагалі не залишиш після себе ніякого сліду.Я не впевнений , що хочу бути таким як Павлусь. Чи
можна вважати щасливим того, чиє життя залежить від випадку, а сама
людина при цьому нічим не цікавиться, не докладає фізичних та душевних
зусиль для свого щастя, пливе течією, як осінній листок? В уяві постає
такий собі дурник із народної казки, що лежить на печі й наказує щуці
виконувати свої безглузді забаганки. Жага до легкого щастя вбиває в нас
бажання самовдосконалюватися, розвиватися, робить тупими споживачами. Що
ж таке щастя, кого можна вважати щасливим? По-моєму, той тільки й
щасливий, хто іншим не заздрить, хто робить добрі справи та наполегливо
працює над здійсненням своїх мрій.