Вітчизна-це не хтось і десь, я - теж Вітчизна
Вітчизна, Батьківщина... Відразу помітно, від якого слова походять ці слова. Тобто, Батьківщина - це не тільки земля, де я народився, але й земля моїх батьків, та батьків моїх батьків, і так далі, до далеких пращурів. Всі люди - діти своєї рідної землі, її частина. Не буває так, що людина - окремо, а її рідна країна - окремо, навіть якщо хтось і стверджує щось подібне. Не буває людини без Вітчизни - бувають люди, які, на жаль, не цінують свою Вітчизну.
Наша Вітчизна, Україна - це не тільки гори, ліси, річки, міста та села. Це і наш народ, тобто окремі люди, з яких цей народ складається. Інакше і бути не може, бо країна без людей - це не країна, а просто територія. Таким чином, всі ми є частками Вітчизни. І я, і мої батьки, і однокласники, інші знайомі та незнайомі люди... Якщо людина народилася і виросла в Україні, то назавжди залишається її частиною, де б ця людина потім не жила.