КоментарАлегорично-символічну
картину змальовує у вірші «Є тисячі доріг...» В. Симоненко. У кожного
своє призначення і свій вибір — яку дорогу обрати. Можна знехтувати
своїм «батьківським полем», піти на службу до сильних цього світу,
отримати славу й багатство, нагороди та привілеї. А можна, долаючи
утому, колючи босі ноги й заганяючи колючки, обробляти свою ниву, чесно
виконувати свою справу. своє призначення відповідно до свого хисту.
Ліричний герой вірша обрав останнє, бо це його нива, і він нами
гається просуватися широкою дорогою, а не вузькими стежками чи
манівцями.