Припущення та інструменти
(де перелік інструментів ?)
Багато дослідників висували теорії про переваги інструментів Стардіварі, але спроби визначити тільки одну компоненту, відповідальну за якість звуку, показали поки що повну неспроможність. На думку одних дослідників, «секрет» є в щільності деревини, на думку інших – в хімічній обробці деревини, ще інші стверджують про «секретну формулу» лаку.
Група лондонських дослідників, проаналізувавши фрагменти віолончелі, проданої майстром 1711 року, дійшли висновку, що секрет лаку полягає у використанні вулканічного попелу в районі Кремони.
За даними одного дослідника з Техасу, лаки, що використовував Стардіварі, були збагачені субмікроскопічними кристалічними мінералами, яких дослідник нарахував 22, але їх, напевно, має бути більше. Згідно з відомими на даний момент даними, Страдіварі, для зміцнення структури деревини, використовував склоподібний препарат – суміш поташу, верби та вугілля. Після тривалої витримки в цій суміші деревина ставала майже кристалічною, що надавало деревині надзвичайної витривалості в часі. У цьому випадку лак не міг бути нанесений безпосередньо, оскільки відбулась би хімічна реакція з попереднім шаром. Тому Страдіварі накладав другий шар: ізоляційний матеріал, що складається з білка, меду, цукру та аравійської камеді. Нарешті, накладався тонкий шар лаку, який не проникав углиб деревини скрипки.
Згідно з цими дослідженнями, обробка деревини служила також захистом проти паразитів та плісніви; проте, інше дослідження стверджує, що власне дія плісніви мала би надати особливу якість звучання деревини, тим більше, що було проведення порівняння сліпим методом скрипки Страдіварі та сучасної скрипки, зробленої з деревини, обробленої пліснівою, і цей сучасний інструмент переміг.
Для своїх інструментів Страдіварі використовував балканський клен для виготовлення нижньої деки, обичайок та грифу; ялину європейську для верхньої деки. Легенда розповідає, що він наказував перекочувати стовбури дерев та слухав звук, щоб вибрати найкращі. Але на надзвичайну здатність майстра «чути» дерево вплинув зовнішній фактор: зледеніння, період сильного похолодання та суворого клімату, що охопив континентальну Європу між XVII першою половиною XVIII століття. Тут мав місце фактор «удачі». Згідно з однією з теорій, особливі кліматичні умови, викликані зледенінням, спричинили зменшення активності фотосинтезу рослин, пригнічуючи ріст та збільшуючи щільність та пружність деревини. Завдяки цим властивостям Страдіварі мав можливість використовувати деревину без дефектів. Тим не менше, ця теорія є непереконливою, оскільки решта сучасників Страдіварі так само мали би скористатись з цього кліматичного явища