Основна думка «Скарб»: а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…»; б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна»