1. Дія за значенням оповідати. А Денис усе оповідав, .. розпалений своїм оповіданням, згадкою про відбуту боротьбу (Борис Грінченко, II, 1963, 256); Майстерно передав Гребінка природну розповідь. Його байка — це дотепне живе оповідання, невимушена розмова (Радянське літературознавство, 1, 1962, 59).2. Словесне повідомлення про кого-, що-небудь; розповідь. Малайка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39); Сергій теж мовчав, хоч його жерла нетерплячка послухати оповідання із життя Дороша (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166).3. літ. Невеликий за обсягом прозовий художній твір; новела. По вечері він [І. Франко].. робив коректу своєї збірки оповідань (Василь Стефаник, II, 1953, 17); Новела, або оповідання, — розповсюджений вид розповідної, епічної літератури. В реалістичній літературі це невеликий художній твір, в якому зображена якась подія, що відбулася в житті людини, без детального опису того, що було до і після цієї події (Українська література, 9 клас, 1957, 299).