Доброго дня, людино! Пише вам Лис, жетель лісу, в надії ,що ви почуєте мене .
Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут.
Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків.
Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли...
Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу.
"-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили."
Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись!
P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.