Вчинок - це дія, за яку людина несе особисту відповідальність, вибране ним вільно, воно має як особистісне, так і суспільне значення. У своїх вчинках людина повинна керуватися почуттям такту. Такт - вибір форми і заходи вчинку, в якому виникло в процесі міжособистісного спілкування протиріччя вирішується найбільш доцільно, із збереженням гідності людини, прихильності та чуйності до нього.
Головне призначення також - зберегти взаємну доброзичливість. Тактовні людина, наприклад, помітивши помилку, виправить її непомітно, без залучення уваги до неї або ж залишить її невиправленій, якщо вона не зачіпає чиїхось інтересів. В одних випадках такт вимагає вміння уникнути помилкових дій, в інших - «не помітити» чиєїсь помилки, в третіх - відволікти увагу людини від недоречного дії або питання. Відсутність такту - нетактовність - може заподіяти іншій людині образу, навіть страждання (досаду, неприємність, приниження гідності), хоча «кривдник» і не живить до співрозмовника недоброзичливості і навіть поважає його.
Морально незламний людина у своїх вчинках не опустить норм загальноприйнятої моралі, в основі якої лежить повага, доброзичливість, чуйність, передбачливість до іншої людини. Слова і дії його будуть облагоражівающе впливати на оточуючих. Крім того, високоморальна людина не пройде байдуже повз явного прояву зла, насильства, несправедливості. Він тактовно вкаже на помилки морально нестійких або малодосвідчених людей. Моральна непримиренність виражається у вимогливості до людини і є своєрідною мірою поваги до нього. Морально наступальний характер діяльності проявляється в боротьбі з недоліками в людині, у сприянні його всебічному розвитку та у формуванні особистісних якостей.