Відношення Калитки до
землі
-«Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе
без ліку».
-«Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина!
Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає… а скотини, а овець
розведу — земля під товаром буде стогнати!..»
-«Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на
пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито… Легко по своїй
власній землі ходить».
-«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав
чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»
-«Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж
такі потері!»
-«Ох, земелько, свята
земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні
руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить.
Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а
тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші,
гроші…»;