Художній аналіз вірша В. Симоненка
Ти знаєш, що ти — людина?
Збірка:«Земне тяжіння»
Жанр: філософська поезія-звертання
Тема: висвітлення автором швидкоплинність буття людини, а також індивідуальньності кожної особистості.
Ідея: спонукання людини до роздумів, над тим, хто вона у цьому світі і те, що для неї є цінностями у її житті.
Основна думка: "І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи!"
Художні засоби:
Епіфора:Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
Анафора:Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди.
Риторичні запитання:Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?
Риторичний оклик: Гляди ж не проспи!
Епітети: люди добрі, ласкаві, злі, усмішка, мука єдина.