Говорять: «Краса врятує світ!» Я б додав: «Краса і доброта врятують світ!» Етимологія слова «добрий» мінялася. Були часи, коли слов'яни цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта — це слова дуже близькі: добра людина завжди красива.
Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев'ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф і т.п. Добрі справи — це і добродійність багатих людей, що на свої гроші будували гімназії і школи, відкривали і утримували безкоштовні лікарні і будинки для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали одержати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен з нас буде відкладати добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і спізнитися.
Якщо ти прагнеш до того, щоб твої слова і справи, нехай малі, несли твоїм близьким, рідним, друзям тепло, — це вже багато. При цьому треба завжди пам'ятати, що доброта в основі своїй безкорислива. Якщо яка-небудь фірма або банк оплачує трансляцію концерту рок-зірки або поп-діви, ці акції не робляться без власної користі. Тому, я думаю, їх не можна вважати благодійними (тобто такими, що несуть благо — кому?), тому що в основі таких «добрих» справ лежить користь. Поки що на сучасному українському обрії багатіїв, що займаються доброчинністю, не видно. Наші капіталісти зараз піклуються тільки про себе і своїх близьких. А от представник діаспори Петро Яцик заснував Міжнародний конкурс знавців української мови. Наші ж пани-підприємці і банкіри щось не поспішають чинити добро. А вже які багаті...
Мені згадалося невелике оповідання-притча І. С. Тургенєва «Два багатії». Письменник віддає належне і звеличує багатія Ротшильда, що виділяє великі гроші на виховання сиріт, на лікування хворих, утримання самотніх старих. І відразу Тургенєв згадує, як бідний російський селянин взяв у свою родину сироту. На нарікання дружини, що і так голодно в родині, а тепер їм навіть не буде за що купити сіль, щоб посолити юшку, селянин відповідає: «А ми її... і несолону». Тургенєв робить висновок: «Далеко Ротшильду до цього мужика!» Так, цей бідняк добріший мільярдера, багатший душею. Недарма оповідання називається «Два багатії», хоча формально один з героїв — бідняк.
Завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: «Поспішайте робити добро!» Не треба чекати, коли станеш багатим, як Ротшильд. Добрі справи... Це і добрі слова, і допомога старим, і підтримка друзів. Задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про допомогу, або відговорився вічною зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це все і багато чого іншого, мій ровеснику, уже можна робити сьогодні. Не відкладай добрі справи на майбутнє!