У батьківській кімнаті - диван, меблева стінка і телевізор. А перед ним - м'яке крісло, яке дісталося нам від маминих батьків. Мені подобається сидіти в ньому, підібгавши ноги, і читати. Воно таке м'яке і зручне, що одного разу я навіть заснув у ньому. І мені наснився дивний сон. Ніби у мене звідкись взявся щеня. Кокер-спанієль. Сірий з чорними плямами. Він був дуже гарний і весь час грав і бігав. Всі цуценята полюбляють багато рухатися, так вони розвиваються і швидко ростуть. Сон був такий реальний, що, прокинувшись, я дуже здивувався, коли не знайшов цуценя.
А цей сон мені приснився саме в день мого народження. І мені стало трохи сумно. Я дуже люблю свою квартиру. Вона чиста і затишна. Але якщо б там було ще й щеня!
Увечері батько повернувся з роботи радісний, наче дитина. В руках він тримав маленького кокер-спанієля. Сірого з чорними плямами. «Це тобі подарунок!» - сказав батько.
Ось так сюрприз! Як кажуть, сон в руку. Тепер у нашій квартирі стало ще затишніше і тепліше. Тепліше і в мене на серці.