На лісовій галявині зусрілися одного разу лисиця та їжак.Лисиця дивиться на їжака тай каже:
- Ти такий маленький в тебе такі маленькі лапки!
-Ну, той що!-відповідає їжак
-Як той що, хіба ти бігати вмієш?Он у мене які лапи красиві та довгі,знаєш як я бігаю, сам вовк дивується!
-Я теж швидко бігаю,от тільки ніхто про це не знає!
-Хм, цікаво!-сказала лисиця.
Потім трішкі подумала і каже:
- Ану,давай перевіремо! Біжимо он до того пенька, хто перший прибіжить той буде цілий рік найспритнійший та найшвидкійший у лісі.
-Добре!- відповів їй їжак -Але мені треба сходити додому попередити дружину,проте що я запізнюся на вечерю.
-Добре йди але не довго!
Прибіг їжачок до дружини, розповів як усе було, тай наказав бігти до пня, вилізти на нього і помохати лапкою. Так дружина і зробила.
Прийшов їжак до лисиці і каже:
-Тільки давай, як ти така спритна, ставай в перед на один свій шаг, а я позаду побіжу!
Лисиця здивувалася і зраділа.Стала вона попереду та зкомандувала бігти.Якраз за цей час їжакова дружина добігла до пня та залізла на нього.Стала і махає лапою та кричить:
-А я вже тут!
Лисиця коли побачила на пеньку їжака(дружину) неповірила своїм очам.
Після того,цілий рік, усі звірі в лісі говорили, що їжак самий швидкий, хитрий і розумний.