Сполучники, утворені поєднанням різних частин мови, пишуться разом:
1) із частками же, ж, б, би, то, що: адже, ніж, отже, отож, аби, мовби, немовби, ніби, щоб, якби, мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, якщо, абощо;
2) із прийменниками: проте, причому, притому, затим, зате.
Сполучники проте, зате, щоб, якби треба відрізняти від однозвучних із ними самостійних частин мови що, те, як,
які з прийменниками про, за або з частками б, би пишуться окремо.
Сполучники
Якби знав, де впаде, то соломки підстелив би (Нар. творчість).
Доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу автомашинам (Петро
Панч).
Федько вчився непогано, зате Дмитрикові доводилося допомагати (О. Донченко).
Сонце вже піднялося, проте ліс іще дихав прохолодою
(М. Ярмолюк)
Інші частини мови
Як би не крутила хурто вина, а блисне промінь — і крига розтане (3. Гончарук).
Що б не робив, роби тільки найкраще (І. Кульська).
За те весну всім серцем я люблю, що осені сестра вона прекрасна (В. Сосюра).
Про те зозуля кує, що свого гнізда не має (Нар. творчість).