Діти ходили до школи. Провідну роль у формуванні особистості юного римлянина грало домашнє навчання і виховання.
Тут діти отримували релігійне виховання, при цьому батько виконував обов'язки жерця. Родині древніх римлян покровительствовало безліч богів: Юнона шанувалася як охоронниця шлюбу і кохання, дволикий Янус охороняв двері дому та й т д. Батько був у сім'ї необмеженим володарем. Він мав право навіть продати своїх дітей в рабство. Мати користувалася куди меншими правами, ніж батько, але грала у вихованні почесну роль. Дівчатка та дівчата знаходились під невсипущим наглядом матері аж до заміжжя. Хлопчики до 16-річного віку під наглядом батька вивчали домашню та польові роботи, опановували мистецтво володіння зброєю. Весь цей час їм потрібно було носити довге волосся [5,19].
Атмосфера в родині часто була далеко не ідилічної. Нерідко матері довіряли дочкам свої таємні захоплення та зради. На очах дітей батьки творили жорстоку розправу над рабами, брали участь у непристойних пиятиках.