Я люблю тільки суху золоту осінь. Так як можна любити стан легкої світлого суму. Але сумувати 3 місяці - це занадто багато. Люблю коли палять листя, люблю коли в лісі шашлик у золотому октябре.Люлю навіть коли дощ, а я під широким парасолькою. Але все це чомусь навіть у процесі сприймається як світлі спогади. Просто восени дуже гостро відчуваєш як летить час. Навіть взимку не так сумно, тому що після зими чекаєш весни, а осінь - це відхід, вмирання...