Шевченко відомий, насамперед, як поет. Однак природа щедро обдарувала його різними здібностями.
У 12 років він, рано залишившись сиротою, потрапив в артіль до «богомазів» (художники-іконописці), які навчили його елементарним прийомам живопису. Підліток виявився здібним учнем, тому в 1831 році поміщик Павло Енгельгардт відправляє свого кріпака Тараса Шевченка в Санкт-Петербург, де він сподівався «підтягти» його до рівня професійного живописця.
В останні роки життя український поет багато займався ліпленням і гравіруванням.