Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по ній завжди неспішно розгулюють коти та собаки, а часом вони навіть сплять посеред проїжджої частини.
І ми, і наші сусіди намагаємось підтримувати чистоту нашої вулиці – ми підмітаємо сміття біля дворів, прибираємо опале листя, висаджуємо квіти, взимку розчищаємо сніг, і тому вона завжди гарна.