Однієї з трагічних сторінок історії Київської Русі XIII ст. є монголо – татарська навала.
Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов´янських земель:
1. Руйнація та падіння ролі міст.
2. Занепад ремесла і торгівлі. Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
3. Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.
4. Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель у боротьбі з завойовниками багатьох професійних воїнів-феодалів — князів та дружинників.
Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:
1) руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
2) на території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників.
3) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства (відповідно до монгольських стереотипів поведінки хан міг і мусив вимагати від завойованих народів покірності, виконання наказів, але не відмови від віри, традицій та звичаїв).
Саме ці особливості золотоординського панування значною мірою дали змогу східним слов´янам не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили.
Монгольське завоювання зумовило появу тривалих тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток східних слов´ян, якісно змінили характер державних структур, наклали значний відбиток на ментальність народу.
Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, помітно вплинувши на етнічні процеси, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали свій відбиток на Східну Європу, глибинно, на багато віків уперед, підкоригували її історію.