Брехня-рідна сестра страху. Я цілком погодруюсь з цим твердженням. Я дуже не люблю, коли люди говорять те, чого немає насправді.
Але, бувають таі випадки, коли ми також брешемо. Виникає питання:чому? Це вже залежить від самої ситуації. Наприклад, учень, що отримаввшколінезадовільну оцінку,боїтьсясказатипро цесвоїм батькамі томупочинає брехатиіказати,щоу ньоговседобреіне варто турбуватися.Ця людинапочинаєжитиза принципом«кращесолодка брехня,ніжгірка правда». Такожбувають ситуації, колибатькибрешутьсвоїм дітям,щоб не засмутитиїх. Але це неправильно!Якщотакбуде продовжуватися,толюдиназастрягнеу брехнііпочнебрехативсім,незважаючи на те, близькецелюдинаабожперший зустрічний.
Я думаю, якщо людина не хоче, щоб про нього або про когось погано думали, не варто обманювати! Така людина просто не цінить себе. Краще задуматись і щось змінити в собі.