Жила-була найкрасивіша квітка в світі. Вона стояла на вершині найвищою гори, й вітала сонечко, коли те прокидалось. Не було в світі травинки, що не чула про неї. Але, та квітка була завжди сумна. Вона плакала разом з дощем. Якось виріс біля неї маленький мак. Він був такий ніжний й чистий, що не мав прожити й дня. Але, найкрасивіша в світі квітка викохала його. Мак виріс великим й гарним. А та квітка стала помирати. І перед смертю вона засміялась. І все на цьому білому світі чули її дзвінкий сміх. Вона стала гарною душею. Може, й ти почуєш її сміх?