Війна принесла багато горя. Напевно, у кожній родині втратили дорогих людей, у багатьох з них навіть немає могили... Молоді хлопці гинули в страшних боях, не скуштувавши як слід життя. Діти військових років не могли й думати про красиві іграшки. Вони не могли навіть нормально ходити до школи. Багато з них залишилися сиротами. А з війни поверталися каліки, не тільки з ранами на тілі, але й з болем у душі.
Та війна відкривала в людях і багато хорошого. Усі намагалися допомогти один одному в складних обставинах. Заради того, щоб звільнити рідну землю від загарбників, люди йшли на подвиги, жертвуючи своїм життям. А прабабуся розповідала, що в окупованому місті німецькі солдати підгодовували наших дітей. Бабуся казала, що війна жахлива саме тому, що в ній беруть участь та гинуть люди, які не відчувають ненависті один до одного.