Бережанський замок (1554), іменований «Східним Вавелем», вважають найвизначнішою захисною спорудою епохи Ренесансу.
Обширна територія, що нині міститься в межах міського парку, обгороджена кам'яним муром.
На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річкиЗолота Липа. Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду.
Реконструкція зовнішнього вигляду Бережанського замкуБережанський замок (2004)
1570 року замок був додатково розбудований і зміцнений.
У 1619—1622 роках італійські архітектори перебудували замок за новоголландською системою, розробленою Ґійомом Л. де Бопланом. Навколо замкових валів заклали додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено 4 бастіони. В'їзд до замку влаштовано через равелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.
Замок мав форму п'ятикутника з 4 оборонними вежами (три з них збереглися дотепер). За периметром замку йшли не оборонні мури, а житлові будинки.
До замку вела оздоблена кам'яною різьбою в'їздна брама з перекидним ланцюговим мостом.
Внутрішнє подвір'я було влаштоване у формі італійського палаццо.
1620 року татарські чамбули, що снували в околицях Бережан, навіть не наважились штурмувати міські укріплення.
У 17 ст. у східній частині замку збудували палац, який за пишне оздоблення порівнювали з краківським Вавелем.
У 18 столітті замок був відомий своєю збіркою живопису, частини якої тепер зберігаються у різних музеях України.
Юліуш Словацький у своєму творі «Ян Білецький» писав:
Бжежанський пан в околиці чарівній
Оселю мав. Там поміж двох потоків
Розкішний замок у красі предивній
Каплиця й башти зводились високі.