Екологічні чинники
Організми підвладні впливу різних чинників середовища — екологічних чинників, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
До абіотичних належать чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища, наприклад температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі.
Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові.
Внутрішньовидові чинники. Особини всередині виду сильно впливають одна на одну, що виявляється в боротьбі за територію, їжу, статевого партнера. Така внутрішньовидова конкуренція є внутрішньовидовим біотичним чинником.
Міжвидові чинники. У процесі еволюції в тваринному та рослинному світі сформувалося декілька типів міжвидових взаємовідношень (конкуренція, хижацтво, паразитизм, коменсалізм та ін.). Усі вони є міжвидовими біотичними чинниками.
Антропогенні чинники зумовлені діяльністю людини.
Вплив чинників середовища
Відносно будь-якого чинника середовища вид має діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність якого-небудь чинника виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумомназивають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Чинник, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним (лімітуючим). Лімітуючими чинниками можуть виступати температура, тиск, солоність води, хижаки.