Якось, йдучи зі школи, я побачила бабусю, котра живе зі мною в одному будинку. Ми рідко спілкувались, проте завжди віталися одна з одною. Раптом, вона перестала з'являтись на вулиці. Спочатку це мене не збентежило, проте її подруги з інших будинків занепокоїлись. Я знала, у якій квартирі вона мешкає, то ж після школи вирішила зайти до неї. Я подзвонила у двері, проте мені ніхто не відчиняв. Але через декілька хвилин, коли я вже збиралася йти, я почула крики о допомозі. Я побігла додому і розповіла усе мамі. Вона викликала швидку і поліцію. Бабуся була жива, але декілька днів назад вона впала і зломала собі стегно. До телефону було далеко і вона не могла ні як покликати на поміч. Завдяки мені її знайшли не надто пізно. Потім я заходила до Віри Василєвни і приносила їй фрукти. Мама вважала, що на ці гроші я купляю собі їжу в шкільній їдальні, але, мені здається, шо ці кошти пішли на добру справу.