Вінниця — місто, розташоване на берегах Південного Бугу, і є обласним центром з 1932 р. Місто займає площу в 6100 гектарів. Число жителів складає 391 700. Місто складається з чотирьох районів. Уперше в історичних документах згадується в 1363 р. як Литовська фортеця. Поселення поступово перетворювалося із сільськогосподарського села в промисловий і торговий центр. У 1932 р. місто стало обласним центром.
До основних культурних визначних пам’яток належать український музично-драматичний театр, ляльковий театр, філармонія, літературний музей, присвячений М. Коцюбинському, що народився у Вінниці, і краєзнавчий музей. Музей-садиба М. Пирогова (заснований у 1947 р.) знаходиться відразу за межами міста. До пам’ятників архітектури належать Домініканський (1624 р.), Єзуїтський (1610—1617 р.) і Капу-цинський (1760 р.) монастирі й дерев’яні Георгіївська (1726 р.) і Миколаївська (1746 р.) церкви. Зараз Вінниця — великий промисловий і культурний центр. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей виробляють інструменти, радіодеталі, шари-копідшипники, тракторні запчастини. Хімічні заводи роблять суперфосфатні добрива і фарбу. Харчова промисловість містить м’я-сообробну галузь, виробництво олії і жиру, консервне і кондитерське виробництво. Деревообробна галузь і виробництво меблів роблять відчутний внесок в економіку України.
У місті багато зелені. Тут багато парків. До міських освітніх установ належать 12 технікумів, три вузи (педагогічний, політехнічний і медичний) і філії Української сільськогосподарської академії та Київського торгово-економічного інституту.