Догана мудрого, варта більшого наж похвала дурного
Керуючись власним життєвим досідом, цей вислів я можу пояснити так: якщо мудрій людині дали опір, вказавши на її помилку, то вона зробить для себе певні висновки і наступного разу не скоїть цієї помилки, а якщо ж пахвалити людину нерозумну, то нічого путнього й чекати не треба: вона задовольнится цим і буде наділі бити байдики.
Підтвердженням цьому є роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Головний герой твору Чіпка Вареничеко, дуже відрізнявся від свого товариша Грицька розумом і вдачею, але має стільки ж майна, як і він. Автор розвиваючи сюжет показує читачеві, що Чіпка, який отримував сліпі похвали, так нічого і не добився, а навпаки почав деградувати. Інша справа Грицько. Життя ставило перед ним перепони і він мовки долав їх, здобуваючи знання і навички. Кульмінація твору, приводить до висновків: скільки дурня не хвали він і залишится дурнем, а мудра людина і в догані знайде світлу сторону.