Всього у мене кілька таких принципів, які можна вважати орієнтирами. Найголовніший з них – не брехати самому собі. Нерідко можна помітити, як люди відмовляються визнавати правду і очевидні істини, обманюється, щоб поліпшити власний настрій. Приклади цього настільки рясні і різноманітні, що називати їх практично не має сенсу. Особисто я розумію шкідливість самообману, а тому повністю від нього відмовляюся. Мій перший життєвий орієнтир – завжди визнавати правду. З цим пов’язаний і мій другий життєвий орієнтир – я не обманюю оточуючих. Брехня оточуючим порівнюється з брехнею самому собі, оскільки обманюючи інших, ти фактично визнаєш своє боягузтво, оскільки чомусь не можеш сказати їм правду. Я – чесна і відкрита людина, мені нічого приховувати і боятися, оскільки я маю право на власну думку і власні вільні дії. Другим моїм орієнтиром є порядність і використання золотого правила моральності. Я поступаю з усіма порядно і по совісті, тому я маю повне моральне право вимагати від оточуючих, щоб порядно і по совісті ставилися і до мене. Ніхто не хоче, щоб люди в світі ворогували, конфліктували і лаялися один з одним. Тим не менш, це регулярно відбувається. Щоб звести ці негативні прояви до мінімуму, я починаю з себе і веду себе виключно порядно. Третій мій життєвий орієнтир – нетерпимість до злочинців, лиходіїв і непорядних людей. Кожен, хто скоює злочини або поводиться непорядно, повинен бути покараний. Я не шукаю нікому виправдань, не хочу покращувати долю тих, хто дозволив собі піти проти закону і проти моралі. Всі злочинці й аморальні люди повинні бути покарані за свої вчинки.