вона засмагла, але чисто вмита, з лиця дуже гарна, чорні очі великі. Сліпучо сяють намистинки білих-білих зубів. Боже, яка вона особлива, не така, як усі! Наймиліша з усіх, найкраща! Коли бачиш її, серце б'ється так, що дух забирає. Коли б я був поетом, написав би, напевне, сонети такої вічної краси, як у Петрарки. Коли б був художником, то, либонь, невідомо ще, хто б став творцем Джаконди. Коли б був музикою, то також питання - кого б в енциклопедіях записали автором мелодій до "Наталки Полтавки"
або
Вона була середнього зросту, не худа, але струнка й тонка, як лозинка. Рівний, блискучий пробор розділяв її русяві, ледь хвилясті коси на дві половини, їхні м’які, шовковисті пасма обрамляли витончено окреслене обличчя з ніжними жіночими рисами, основну чарівність якого становили тонкі соболині брови й великі карі надзвичайно ласкаві очі. Вони дивилися так довірливо, так відкрито, ніби хотіли обійняти весь світ своїм теплим, глибоким поглядом
або
Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі й так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі й нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Мабуть, не було вже у світі нічого, що могло б здивувати діда Вараву. Вісімдесят третій йому пішов
або
Обличчя кругле з загостреним, але м’яким підборіддям. Губи чітко і гарно окреслені, яскраві, ледь припухлі. Ніс розширений донизу, але він не псує лагідних рис обличчя. Над темними бровами — чисте чоло, обрамлене м’яким, злегка закучерявленим темно-каштановим волоссям, що вибивається з-під чепурної білої шапочки