А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але
правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони
одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси
мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину,
стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не
встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а
післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та
принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у
в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він
– Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули
– Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох
стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у
баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в
кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав.
Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів
затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за допомогою
перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга.
Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного
дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так
щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих
квітів подарував учорашньому своєму «підопічному».