Кожна людина заради чогось, вона здійснює певні вчинки задля цієї своєї мети. Саме мета та вчинки визначають людину, а не нагороди чи щось таке.
Митець ставить таку мету: творити. Якщо він справді є Митцем, то вважатиме вищої нагородою можливість щось створити. У творіння він вкладе душу - цього вже достатньо. Як писала Леся Українка: "Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду,
Як я ними увінчаюсь,
То поетом вже не буду."
Найшляхетнішою метою звичайної ж людини є служіння народу. Її робить справжньою Людиною готовність жертвувати власними інтересами заради народу. Їй багато чого можна й пробачити, зважаючи на щирий патріотизм.