Я всіх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову».
«Дай зірку, дай…» - крізь сон дитя белькоче
Насуплю я брови, - говорить зима, - і вітер з морозом повіє!»
Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую : « Ой мені лишенько!» - жахнулася Катря обік мене.
Не кажи «Не знаю», а кажи : «Навчуся»
"Немає в світі нічого сильнішого за людину", - тихо говорить він Івану Івановичу, гріючись біля вогню
«Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка, а друга додає: «Слово – не стріла, а глибоко ранить».