Перш за все,я дякую своїм батькам за те, що вони подарували мені життя, можливість знайти себе в цьому світі і відчути себе потрібним і коханим! Батьки-це фундамент кожної людини, бо саме з батьків починається нове життя, нова історія! Не важливо чи був ти спочатку довгоочікуваним, запланованим або несподіванкою, головне те, що вони взяли на себе таку відповідальність і дали тобі можливість жити, дихати, радіти життю! Мені дуже шкода тих нещасних дітей, від яких відмовилися і залишили в Дітячих будинках. Це не вина дітей а дурість, безрозсудність, безжалісність і безвідповідальність батьків. А адже вони просто не заслуговують цих дітей! Але я вдячний насамперед Богу за його безцінний дар, Батьків! І не просто батьків, а чудових батьків, які роблять для мене все, що в їхніх силах і навіть більше.