Сонечко повільно підіймається,перші промінчики пробиваются крізь фіранку,"донечко,вставай"-ласкавим голосом будить Катрусю мама. Катруся прокинулась від ласкавого материнського голосу,вмилася,одягнула гарну мереживну сорочку і пішла снідати.Сіла на краєчок стільця,взяла ложечку,повільно почала їсти кашу,Катруся не любила їсти кашу,як же хотілося з"їсти морозива,але мама забороняла їсти морозиво на сніданок.Після сніданку Катруся вийшла на двір,як же було гарно,тоненька вуличка з квітучими вишнями та зеленою травичкою,що вела до річечки ,розмальована криниця...Вона зайшла у комору,там її мама зберігала книжки,бо в домі було мало місця,Катруся відсунула мішечок з сілью і дістала свою улюблену книжечку,про всіляке плетиво.Так,вона була ще дуже малою,але завзятою,кожного дня вона читала цю книжечку і плела собі рукавички на зиму,зима була для Катрі маривом,вона обожнювала коли морозець пощіпував щічки.Після цих думок вона засинала.