Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий " зазнав панщане горе", полюбляє перехилити чарку.
"Широкі рукава закачалися до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве і бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною".
Маруся Кайдашиха: " терлась коло панів і набралась в них трохи панства", " від її погляду молоко кисне", на словах, як на цимбалах грає", сварлива, улеслива, любляча бабуся. " Вже не молода, але й не стара, висока рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та білим лицем".