Звикли ретельно готуватися до Різдвяних свят і до Свят-вечіра.
Прибирають у хаті, заготовляють корм худобі на три дні, стараються
повернути всі борги і забути всі кривди. На Святвечір не прийнято
лаятися, сперечатися, карати дітей і живність, бо цього вечора худоба
може заговорити людською мовою і поскаржитися Христові на поганого
господаря. У батьківській хаті збирається вся родина: з’їжджаються вже
дорослі діти зі своїми сім’ями, як би далеко вони не мешкали. Батько
вносить до хати дідуха, стелить на столі сіно. Матір накриває сіно
святковою скатертиною і ставить пісні страви – обов’язково дванадцять. У
центрі столу – традиційна кутя. Вечеряти сідаємо, коли на небі заяскріє
перша зірка. Батько запалює свічку і вітає всіх зі святами. Сім’я
молиться, а тоді починає вечеряти – звичайно, з куті.